Роберто Баджо: історія «десятки», яка спричинила футбольну війну

У світлі майбутнього протистояння Фіорентини та Ювентуса футбольна спільнота знову згадує Роберто Баджо — гравця, якого президент туринців Джанні Аньєллі влучно порівняв із великим художником Відродження Рафаелем за його естетичну гру.

Перехід Баджо з Флоренції до Турина у 1990 році став точкою неповернення. Після п'яти років у складі «фіалок» клуб продав зірку за рекордні на той час 25 мільярдів лір. Це рішення викликало справжній гнів серед уболівальників «Фіорентини», що вилився у масові заворушення. Сам гравець, який щиро не хотів залишати команду, на першій пресконференції у статусі гравця «Ювентуса» навіть відмовився носити шарф туринського клубу, назвавши це відчуття болісним, ніби у матері забрали дитину.

Попри успіхи з «Ювентусом», зокрема здобуття скудетто, одним із найяскравіших моментів кар'єри Баджо став сезон 1997-1998 у складі «Болоньї». Під керівництвом Ренцо Улів’єрі він забив 22 голи у 30 матчах, що дозволило йому повернутися до національної збірної. Однак саме з Улів’єрі пов'язаний інший скандальний епізод: тренер посадив Баджо на лаву запасних у матчі проти «Ювентуса», що викликало хвилю критики навіть з боку родини самого коуча.

Цей конфлікт став повчальним досвідом для обох. Через роки, коли Баджо очолив Технічний сектор Федерації, він сам попросив Улів’єрі розповісти студентам про той випадок як приклад складності тренерських рішень. Сьогодні Баджо, який тривалий час уникав публічності, знову з'являється на футбольних заходах, відчуваючи той самий внутрішній вогонь, що був у нього на початку кар'єри.