Човен, берети та помилкові похорони: історія першого чемпіонату світу

Перший чемпіонат світу, що відбувся в 1930 році в Уругваї, був далеким від сучасних стандартів. У турнірі взяли участь лише 13 команд, а сам процес організації нагадував справжній хаос. Європейські збірні добиралися до Південної Америки на кораблі, а багато провідних гравців та навіть цілі країни відмовилися від участі через розбіжності між аматорським та професійним статусом футболу.

Турнір супроводжувався низкою курйозних та драматичних подій. Наприклад, гравці збірної Болівії виходили на поле в беретах. Збірній США, яку через фізичну гру називали «Штовхальниками ядра», довелося грати на жахливому полі, яке нагадувало липку глину. У матчі Аргентини проти Франції арбітр завершив гру на шість хвилин раніше, що спричинило гучний скандал.

Півфінальні матчі перетворилися на справжнє поле бою. У грі Аргентини проти США один із гравців американців отримав важку травму ноги, іншого тимчасово осліпили нюхальними солями, а фізіотерапевт збірної США знепритомнів після того, як випадково розбив пляшку з хлороформом прямо на полі. Аргентина виграла 6:1, але ціною неймовірної жорстокості.

Фінальний матч між Уругваєм та Аргентиною був оточений атмосферою насильства. Гравці отримували погрози вбивством, а арбітр Джон Лангенус вимагав поліцейський ескорт та корабель для негайної втечі після гри. Уругвай переміг 4:2, а останній гол забив нападник Гектор Кастро, який мав лише одну руку.

Після турніру в Буенос-Айресі спалахнули заворушення, а вдома у румунського гравця Альфреда Айзенбайссера навіть влаштували поминки, бо через хворобу його вважали померлим. Коли він живим повернувся додому, його мати знепритомніла від шоку.