Чемпіонат світу: Чи може Шотландія повчитися у Норвегії після їхнього виходу до чвертьфіналу?
Після виходу збірної Норвегії до чвертьфіналу чемпіонату світу, експерти аналізують успішний досвід скандинавських сусідів у побудові національної футбольної системи.
Фото: Wikimedia Commons / CC BY-SA 4.0 / Автор: حسن مازن
Після впевненої перемоги над Бразилією з рахунком 2:0 збірна Норвегії вперше за 28 років пробилася до чвертьфіналу чемпіонату світу. Успіх скандинавської команди, яка вибила одного з головних фаворитів турніру, змусив багатьох у Шотландії задуматися про те, які системні зміни допомогли норвежцям досягти таких висот.
Головною зіркою норвезького успіху став Ерлінг Голанд, який оформив дубль у матчі 1/8 фіналу. Проте за успіхом стоїть не лише талант нападника, а й десятиріччя цілеспрямованих реформ. Після провалів на початку 2000-х норвезька футбольна влада кардинально змінила стратегію: було інвестовано значні кошти в тренерські курси, розбудову інфраструктури, зокрема штучних полів, та створення Національної футбольної школи (NTS).
На відміну від шотландської системи, де нещодавно було оголошено про закриття performance-шкіл через брак талантів, норвезька NTS стала справжнім конвеєром для таких гравців, як Мартін Едегор. Стале Сольбаккен зумів побудувати команду, де більшість гравців мають досвід виступів у провідних європейських лігах, при цьому зберігаючи зв'язок із внутрішнім чемпіонатом.
Окремої уваги заслуговує успіх «Буде-Глімт», який став моделлю для розвитку клубів за Полярним колом. Клуб, що розпочав шлях із повної перебудови структури у 2016 році, зараз постачає таланти для національної команди, доводячи, що інвестиції в місцеву молодь приносять результати як на клубному, так і на міжнародному рівні.