Що таке екстратайм у футболі: пояснюємо правило додаткового часу
Якщо матч плей-оф турніру закінчується внічию, команди грають додаткові 30 хвилин. Розповідаємо, як працює цей формат.
Фото: Wikimedia Commons / CC BY 3.0 / Автор: Danilo Borges/ copa2014.gov.br Licença Creative Commons Atribuição 3.0 Brasil
На чемпіонатах світу з футболу, коли матчі плей-оф завершуються внічию після 90 хвилин основного часу, гра переходить у фазу екстратайму. Це додаткові 30 хвилин, розділені на два тайми по 15 хвилин, покликані виявити переможця безпосередньо на полі.
У цей період команди міняються сторонами поля після перших 15 хвилин, а також отримують право на додаткову заміну — загалом до шести змін протягом 120 хвилин. Якщо після завершення обох таймів екстратайму рахунок залишається нічийним, долю путівки до наступного раунду або трофея вирішує серія пенальті.
Важливо розрізняти екстратайм і компенсований час. Компенсований (або доданий) час — це хвилини, які арбітр додає до кожного з основних таймів для відшкодування пауз, спричинених травмами, замінами, святкуваннями голів чи перервами на воду. Екстратайм же є окремим ігровим відрізком, який призначається лише в матчах на виліт.
Історія екстратайму сягає фіналу Кубка Англії 1875 року. У минулому ФІФА експериментувала з правилами, зокрема запроваджувала «золотий гол» у 1990-х та 2000-х роках, проте відмовилася від цієї практики через надто обережну гру команд. Сьогодні екстратайм залишається класичним випробуванням на витривалість, де втома гравців часто стає вирішальним фактором.