Психологія травм: як футболісти переживають довгу відсутність на полі
Від депресії до повернення: історія Деяна Кулушевського та інших гравців, які пройшли через важкі травми та тривалу реабілітацію.

Фото: Wikimedia Commons / CC BY-SA 4.0 / Автор: Steffen Prößdorf
Важка травма — це не лише фізичний біль, а й серйозне випробування для психіки. Півзахисник Тоттенгема Деян Кулушевський відверто розповів про 18-місячний шлях відновлення, під час якого він навіть замислювався про завершення кар'єри. Футболіст пропустив цілий сезон та чемпіонат світу 2026 року через серйозне пошкодження коліна, отримане у грі проти Крістал Пелес.
«Ти відчуваєш, що весь світ про тебе забув», — зізнається Кулушевський. Процес реабілітації був настільки виснажливим, що гравець годинами не міг відвести погляд від стіни, усвідомлюючи, що не зможе допомогти збірній Швеції на мундіалі. Підтримка сім'ї, зокрема дружини Елдіни та доньки Леоні, стала для нього головним стимулом не здаватися в найскладніші моменти.
Зі схожими проблемами стикаються й інші професіонали. Капітан жіночої команди Евертона Меган Фінніган відверто розповіла, як під час 602-денного відновлення після розриву хрестоподібних зв'язок вона втратила свою звичну впевненість. «Я була нестерпною в спілкуванні, бо боролася сама з собою. Я повністю втратила свій блиск», — ділиться вона своїм болючим досвідом.
Колишній захисник Манчестер Сіті та Астон Вілли Майка Річардс також згадує відчуття «привида», яке переслідувало його протягом років невдалих спроб повернутися на поле. Для багатьох футболістів, особливо тих, хто має короткострокові контракти, травма стає не лише медичною проблемою, а й джерелом страху за майбутнє та фінансову стабільність.
Повернення Кулушевського на поле в жовтні стало емоційною подією для вболівальників «шпор». Зараз, маючи за плечима кілька виходів на заміну, гравець каже, що більше не сприймає футбол як належне. Його історія — це нагадування про те, що за яскравими виступами на стадіонах часто ховаються місяці самотності та психологічної боротьби, про які рідко говорять публічно.