Феномен голів з центру поля: чому футболісти дедалі частіше б'ють здалеку
У Прем'єр-лізі спостерігається тенденція: гравці все частіше наважуються на удари з власної половини поля, користуючись високим розташуванням воротарів.

Фото: Wikimedia Commons / CC BY 4.0 / Автор: AFC Bournemouth
Гол Девіда Бекхема з центру поля у ворота Вімблдона 1996 року залишається одним із найвідоміших моментів в історії футболу. Сьогодні цей зухвалий стиль стає новою нормою: гравці Прем'єр-ліги та нижчих дивізіонів дедалі частіше випробовують удачу ударами з неймовірних дистанцій.
Цього сезону в АПЛ уже зафіксовано 19 спроб забити з відстані понад 50 метрів, що свідчить про помітне зростання порівняно з минулим роком. Зокрема, Дієго Гомес відзначився ефектним ударом за Брайтон у ворота Крістал Пелес, наслідуючи поради Ліонеля Мессі завжди шукати можливість для гострого продовження атаки.
Основна причина такої тенденції криється у зміні ролі воротаря. Сучасні голкіпери діють як «чистильники», займаючи високу позицію для страховки захисної лінії та участі в розіграші м'яча. Це створює вільний простір, яким вправно користуються атакуючі гравці.
Воротарі в наш час грають досить високо, виконуючи роль чистильника, і я завжди маю на думці спробувати пробити, якщо опинюся в такій ситуації. Ви бачите це все частіше. У мене з'явилася можливість, тому я подумав: «Чому б не спробувати?» Чарлі Макнілл
Експерти зазначають, що тренери готові приймати ризик пропущених голів здалеку заради переваги у побудові гри. Хоча відсоток реалізації таких ударів все ще невеликий, їх ефективність зростає: цього сезону він становить 5,3% порівняно з 1,1% за останні три сезони. З огляду на тактичні вимоги сучасного футболу, вболівальники можуть очікувати ще більше претендентів на звання «Гол сезону» до завершення чемпіонату.