Прагматизм Дешама та тріумф Франції на ЧС-2018
Аналіз переможного шляху збірної Франції на чемпіонаті світу 2018 року в росії, де головними факторами успіху стали тактична гнучкість Дідьє Дешама та індивідуальна майстерність лідерів команди.
Фото: Wikimedia Commons / CC BY-SA 3.0 / Автор: Кирилл Венедиктов
Через двадцять років після свого першого домашнього успіху, збірна Франції знову підкорила футбольний олімп на чемпіонаті світу 2018 року. Цей тріумф став визначним досягненням для головного тренера Дідьє Дешама, який увійшов до елітарної групи фахівців, що вигравали мундіаль і як гравець, і як тренер.
Тактична модель Дешама базувалася на надійному захисті та гнучкій атаці. Попри очікування від зіркового складу, Франція грала прагматично, використовуючи Олів'є Жиру як «стовпа», який створював простір для Кіліана Мбаппе та Антуана Грізманна. Цікаво, що Жиру, попри роль основного форварда, не відзначився жодним голом на турнірі, проте його чорнова робота стала ключовою для команди.
Антуан Грізманн став справжнім «мозком» команди, виконуючи роль десятки. Його здатність зв'язувати лінії та працювати на оборону виділяла його серед колег. У той же час, молодий Кіліан Мбаппе підтвердив статус світової зірки, запам'ятавшись неймовірними ривками, зокрема у матчі проти Аргентини.
Фінальний поєдинок проти Хорватії, що завершився з рахунком 4:2, став яскравою крапкою турніру. Франція виглядала найбільш збалансованою командою, маючи потужну півзахисну ланку на чолі з Полем Погба та Нголо Канте. Хоча стиль гри команди не завжди був до вподоби нейтральним глядачам, переконливість їхньої перемоги не викликала жодних сумнівів.
Особливу сторінку турніру написав Грізманн, чия симпатія до Уругваю стала однією з найбільш обговорюваних тем. Відмова святкувати гол у ворота уругвайців підкреслила його глибокі емоційні зв'язки з цією країною, що сформувалися ще в часи виступів за Реал Сосьєдад.